Конвалії

За давніми легендами тендітні квіточки конвалії - це сльози дівчини, яка чекає нареченого з далекого походу, це й мініатюрні ліхтарики лісових гномів, це й перлини сріблястого щасливого сміху Мавки.

Багато народів шанують цю рослину як символ весни. А в Англії із покоління в покоління передавалась легенда про те, що конвалія росте в лісі в тому місці, де казковий Леонард переміг дракона. Їх чисті дзвіночки видзвонюють переможний гімн.

Ще одна легенда розповідає про те, що конвалії виросли із сліз водяної царівни Волхлви, яка палко покохала відважного Садко. Довідавшись про його "зраду", про гаряче кохання Садко до Любави, вийшла Волхова на берег, щоб в останній раз послухати чудової пісні свого коханого. Але дарма вона його шукала на березі; довго блукала Волхова по луках, болотах і лісах, прислухаючись до звуків ночі. І ось серед струнких берез вона помітила два силуети в місячному сяйві. Він! А поруч з ним Любава. Стримала горда красуня душевний крик, відвернулася і прибита горем пішла, щоб навіки заховатися в своєму холодному царстві. І лише місяць бачив, як сльози градом котилися з її чарівних синіх очей і перламутрами падали в шовкову траву, перетворюючись в білі конвалії - красу кохання і біль чистого, ніжного, гарячого дівочого серця.

Влітку у конвалії з'являються гіркі на смак, яскраво-червоні плоди.ще за однією легендою конвалія так гірко оплакувала швидко минулу весну, що кров виступила із "серця" і підфарбувала зелені сльози в червоний колір.

Та, певне, в найбільшій повазі конвалія у Франції. Перша неділя травня щорічно відзначається французами як свято конвалії. Конваліями прикрашають житло і одяг. Якщо під час танцю молоді люди обмінюються букетами конвалії, вважалося - з цього моменту вони заручені. Відмовитися від букету означало відмовитися від дружби. кинути конвалію під ноги означало виразити зневагу.

Конвалія була улюбленою квіткою багатьох визначних людей: Софії Ковалевської і Купріна, Лесі Українки і Брюллова, Менделєєва і Чайковського.

Соком конвалії дівчата натирають собі щоки, щоб були рум'яні.

З допомогою кореневища конвалії, відомого під назвою "Соломонова печатка" в середньовіччя намагалися знайти зариті скарби.

В середині XVI століття конвалію ввели в культуру. Відомі сорти конвалії з рожевими махровими квітами, а також із строкатими листками.

Багатьом, напевне, приходилось спостерігати, що в густих заростях конвалії інколи небагато квітів. Це пояснюється тим, що квітконоси з'являються з перервами в 2-3 роки, а перше зацвітання не раніше 7-го року життя.

Ягоди конвалії, як і вся рослина, отруйні, проте птахи охоче їх клюють, а в плямистих оленів це улюблений корм.