Лілія лісова, лілія кучерява (Lilium martagon L.)
Належить до судинних рослин, класу покритонасінних, родини Лілійних.
Ареал лілії лісової найбільший серед видів роду. Це євроазійський континентальний вид: західна межа його ареалу проходить через Португалію, східна – вздовж нижньої та середньої течії р. Вілюй та до верхньої течіі р. Лени. В західній Європі вид займає передгірські та гірські лісові райони, а в східній Європі – вид пов’язаний з рівнинними лісами.
В Україні лілія лісова – це єдиний вид роду, що зустрічається в дикому стані. Вид поширенний в Українських Карпатах, на Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опiллі, Полiссі, в Лiсостепу.
Належить до судинних рослин, класу покритонасінних, родини Лілійних.
Ареал лілії лісової найбільший серед видів роду. Це євроазійський континентальний вид: західна межа його ареалу проходить через Португалію, східна – вздовж нижньої та середньої течії р. Вілюй та до верхньої течіі р. Лени. В західній Європі вид займає передгірські та гірські лісові райони, а в східній Європі – вид пов’язаний з рівнинними лісами.
В Україні лілія лісова – це єдиний вид роду, що зустрічається в дикому стані. Вид поширенний в Українських Карпатах, на Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опiллі, Полiссі, в Лiсостепу.
Морфолого-біологічна характеристика
Рослина 80-150 см заввишки. Стебло зелене або буровато-плямисте, голе, короткошорохувате або в верхній частині біло опушене, при основі зі слабким стебловим корінням. Листки зібрані в 2-4 мутовки по 6-12 листків, від ланцетних до яйцевидних, іноді клиновидно звужені до основи, 8-16 см довжиною та 1,5-6 см шириною, голі. Іноді мутовки виражені нечітко („збиті”) і листки розмішені на стеблі нерівномірно. Квіти в кількості 2-20 (до 50) зібрані в верхівкові китиці. Квітки повислі, на довгих квітконіжках, чалмо подібні, 3,5-4 см в діаметрі, ясно-пурпурові, з фіолетовими плямами, ароматні, зібрані у негусту китицю. Цвіте в червні-липні. Плід - шестигранна коробочка з гострими ребрами. Розмножується насінням.
Рослина 80-150 см заввишки. Стебло зелене або буровато-плямисте, голе, короткошорохувате або в верхній частині біло опушене, при основі зі слабким стебловим корінням. Листки зібрані в 2-4 мутовки по 6-12 листків, від ланцетних до яйцевидних, іноді клиновидно звужені до основи, 8-16 см довжиною та 1,5-6 см шириною, голі. Іноді мутовки виражені нечітко („збиті”) і листки розмішені на стеблі нерівномірно. Квіти в кількості 2-20 (до 50) зібрані в верхівкові китиці. Квітки повислі, на довгих квітконіжках, чалмо подібні, 3,5-4 см в діаметрі, ясно-пурпурові, з фіолетовими плямами, ароматні, зібрані у негусту китицю. Цвіте в червні-липні. Плід - шестигранна коробочка з гострими ребрами. Розмножується насінням.
Лілія лісова – типовий мезофіт та приурочена, головним чином до лісових районів. Вона здатна рости при значному затіненні в хвойних та мішаних лісах (але в умовах значного затінення може не переходити до стадії цвітіння), на різних ґрунтах (від тяжких глинистих до крейдяних) та на різних висотах (від низинних лук до високогір’я – 2100 м над рівнем моря).
Стан популяцій та охорона
Популяції лілії лісової нечисленні, ряд місцезнаходжень, особливо біля населених пунктів, перебуває у загрозливому стані. Основними причинами зміни чисельності є рекреаційне навантаження, зривання на букети, викопування цибулин, знищення місць зростання. Лілія лісова охороняється Червоною книгою України (1994). Також вид охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природному заповіднику «Розточчя», Карпатському національному природному парку, ряді заказників і пам`яток природи. Одним з важливих моментів є контроль стану популяцій, так як це дає змогу оцінити загрозу виду та вжити необхідних для його порятунку заходів.
Популяції лілії лісової нечисленні, ряд місцезнаходжень, особливо біля населених пунктів, перебуває у загрозливому стані. Основними причинами зміни чисельності є рекреаційне навантаження, зривання на букети, викопування цибулин, знищення місць зростання. Лілія лісова охороняється Червоною книгою України (1994). Також вид охороняється у Карпатському біосферному заповіднику та природному заповіднику «Розточчя», Карпатському національному природному парку, ряді заказників і пам`яток природи. Одним з важливих моментів є контроль стану популяцій, так як це дає змогу оцінити загрозу виду та вжити необхідних для його порятунку заходів.
Немає коментарів:
Дописати коментар